27 січня 2026 року в селі Нехворощі Черкаського району Черкаської області під час проведення заходів у межах досудового розслідування за фактом підпалу автомобіля стався інцидент за участю працівників Національної поліції України та ветерана Збройних Сил України. У результаті цих подій загинули працівники поліції, а також ветеран. Інцидент набув значного суспільного резонансу та порушив низку питань, пов’язаних із дотриманням права на життя, застосуванням сили, публічними комунікаціями органів влади та ефективністю державної політики у сфері взаємодії з ветеранами.
Черкаський правозахисний центр висловлює щирі співчуття родинам загиблих працівників поліції та ветерана. Загибель людей за будь-яких обставин є непоправною трагедією та потребує максимально відповідального, зваженого й правового реагування з боку держави та суспільства.
Водночас трагічність подій не може бути підставою для відступу від фундаментальних принципів прав людини, верховенства права та міжнародних зобов’язань України. Саме у справах, пов’язаних із втратою життя, держава зобов’язана діяти з підвищеним рівнем правової відповідальності, стриманості та підзвітності.
Загибель працівників Національної поліції України під час виконання ними службових обов’язків є надзвичайно тяжким злочином і грубим порушенням кримінального законодавства України. Посягання на життя правоохоронців підриває засади правопорядку, громадської безпеки та верховенства права й вимагає обов’язкового, ефективного та справедливого розслідування з метою встановлення всіх обставин події та притягнення винних осіб до відповідальності в установленому законом порядку.
Водночас із точки зору міжнародного права у сфері прав людини сам факт загибелі працівників поліції не звільняє державу від обов’язку дотримуватися фундаментальних гарантій, зокрема презумпції невинуватості, права на життя, а також вимог щодо законності, необхідності й пропорційності застосування сили. Усі аспекти подій, як обставини загибелі правоохоронців, так і дії державних органів у відповідь мають бути предметом незалежного, неупередженого та всебічного розслідування.
Право на життя є базовим і невід’ємним правом людини, гарантованим статтею 2 Європейської конвенції з прав людини та статтею 6 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Ці норми покладають на державу не лише обов’язок утримуватися від незаконного позбавлення життя, а й позитивний обов’язок забезпечити ефективне, незалежне, неупереджене та прозоре розслідування кожного випадку загибелі людини, зокрема в контексті правоохоронних операцій.
У цьому зв’язку як загибель працівників поліції, так і обставини дій щодо ветерана мають бути предметом ретельної правової оцінки з урахуванням принципів необхідності, пропорційності та мінімізації шкоди.
Черкаський правозахисний центр висловлює занепокоєння окремими аспектами публічного інформування щодо зазначених подій. Поширення інформації, яка може створювати враження передчасного встановлення вини конкретної особи у справі щодо підпалу транспортного засобу, суперечить принципу презумпції невинуватості, закріпленому в статті 6 Європейської конвенції з прав людини та Конституції України.
Державні органи несуть особливу відповідальність за зміст і форму публічних заяв у резонансних справах, оскільки такі заяви можуть впливати на хід розслідування, громадську думку та право на справедливий суд.
Міжнародні стандарти прав людини вимагають, щоб будь-яке застосування сили правоохоронними органами відповідало принципам законності, необхідності, пропорційності та підзвітності. Ці вимоги, закріплені в практиці Європейського суду з прав людини, є обов’язковими також у випадках залучення спеціальних підрозділів поліції.
Питання щодо доцільності застосування спеціальних сил, відсутності механізмів діалогу та можливостей деескалації конфлікту мають бути ретельно перевірені в межах незалежного розслідування.
Окрему увагу слід приділити системній проблемі недостатньо ефективної державної політики у сфері взаємодії з ветеранами. Брак комунікації, превентивних і кризових механізмів реагування, а також належної підготовки правоохоронних органів до роботи з ветеранами створюють додаткові ризики ескалації конфліктів і трагічних наслідків.
У зв’язку з викладеним Черкаський правозахисний центр закликає:
– забезпечити незалежне, ефективне та неупереджене розслідування всіх обставин трагедії;
– утриматися від публічних заяв, що можуть порушувати права людини або впливати на об’єктивність розслідування;
– ініціювати системний перегляд державної політики щодо взаємодії з ветеранами з метою запобігання подібним трагедіям у майбутньому.
Дотримання прав людини та принципів верховенства права є обов’язковим навіть в умовах війни та залишається запорукою суспільної довіри, справедливості й недопущення повторення подібних трагедій.
