Як перетворити потреби ветеранів та їхніх родин на конкретні рішення місцевої влади? Як зробити так, щоб голоси захисників були почуті, а ветеранська політика формувалася за безпосередньої участі тих, для кого вона створюється?
Ці питання стали ключовими під час зустрічі, яку Черкаський правозахисний центр провів у Корсунь-Шевченківській громаді за участі ветеранів, ветеранок, членів їхніх родин та фахівців міської ради, які працюють у сфері ветеранської політики. Це вже друга зустріч у цьому місті у межах проєкту «Посилення спроможності ветеранів та членів їхніх сімей до участі у формуванні та реалізації ветеранської політики в цільових громадах Черкаської області».
Головну увагу під час цього заходу приділили формуванню системної місцевої ветеранської політики, яка не обмежуватиметься окремими заходами підтримки, а ґрунтуватиметься на реальних потребах ветеранів, ветеранок та їхніх родин і передбачатиме конкретні механізми їх вирішення.
Учасники обговорили принципи державної ветеранської політики, повноваження та відповідальність місцевої влади, наявні механізми підтримки ветеранів і можливості їх удосконалення. Особливу увагу приділили участі ветеранської спільноти у визначенні пріоритетів, розробленні місцевих програм та ухваленні рішень.
Важливою частиною зустрічі стало обговорення подальшої спільної роботи: вивчення потреб ветеранів і ветеранок, оцінювання стану їхньої реінтеграції, аналізу місцевих програм і послуг та підготовки практичних рекомендацій для громади.
«Для нас важливо не просто говорити про підтримку ветеранів, а створювати механізми, завдяки яким вони самі зможуть впливати на рішення у своїх громадах. Ветеранська політика має формуватися за участю тих, для кого вона створюється», – наголосив голова організації «Черкаський правозахисний центр» Тарас Щербатюк.
Практичного результату очікують і в міській раді. За словами в. о. міського голови Віталія Мацюка, головне, щоб усе робилося «не для галочки», а на допомогу людям і громаді. Він також зазначив, що міська рада в міру можливостей сприятиме реалізації спільних ініціатив.
Важливою частиною зустрічі став відкритий діалог між ветеранами, представниками місцевої влади та громадського сектору. Учасники поділилися власним баченням розвитку ветеранської політики у громаді, очікуваннями від подальшої співпраці та тим, які зміни вважають найбільш важливими.
«Ветеранська політика без ветеранів не буде дієвою»
Про це говорить Діана Гондюк, провідна фахівчиня із супроводу ветеранів війни та демобілізованих осіб Корсунь-Шевченківської міської ради. За її словами, ветерани охочіше долучаються до просвітницьких заходів, а їхню участь у формуванні місцевої політики ще потрібно посилювати.
Важливий крок у цьому напрямі вже зроблено: у громаді створили консультативну раду у справах ветеранів. До неї увійшли представники ветеранських громадських організацій, а також члени родин загиблих і зниклих безвісти захисників. Рада стала майданчиком для обговорення питань, які турбують ветеранів та їхні сім’ї, і для напрацювання рішень. Серед тем, зокрема, положення про Алею Героїв.
«Ветеранська політика без ветеранів, я вважаю, не буде дієвою, тому що тільки ветерани можуть знати, що краще буде для них, що буде для них ефективнішим», — зазначає Діана Гондюк.
Вона нагадує, що після повернення військові передусім потребують допомоги з особистими питаннями: оформленням документів, соціальними гарантіями, оздоровленням і житлом. Тому індивідуальний супровід важливо поєднувати із залученням ветеранів до вироблення спільних рішень. Навіть якщо спершу вдається озвучити лише кілька проблем, поступове обговорення може привести до конкретних результатів.
Від реабілітації до харчування в школах
Як працює система підтримки, розповіла заступниця міського голови, відповідальна за ветеранську політику, Людмила Сімшаг. За її словами, від початку повномасштабного вторгнення у громаді посилили роботу з військовими, ветеранами, ветеранками та їхніми родинами. Ухвалили місцеві програми, до реалізації яких залучені різні підрозділи міської ради. ЦНАП надає адміністративні послуги, відділ житлово-комунального господарства долучається до вирішення відповідних питань, центр соціальних служб допомагає виявляти потреби людей. Важливу роль відіграють також освітні та культурні заклади.
Окремий напрям становить медична та психологічна реабілітація. На початку 2023 року в громаді відкрили реабілітаційний центр, який надає послуги ветеранам, захисникам, захисницям і членам їхніх родин. У ньому передбачені відділення протезування та психологічної реабілітації.
Підтримка охоплює й дітей: відповідно до місцевих програм у закладах освіти передбачено безкоштовне харчування дітей ветеранів та ветеранок. А коли чинного законодавства бракує для розв’язання локальних питань, громада може розробляти власні програми та положення в межах своїх повноважень.
«Усі працюють у тісній взаємодії», — так характеризує підхід громади Людмила Сімшаг.
«Корсунь-Шевченківська Січ»: від взаємопідтримки до фахової роботи
Повернення з війни означає не лише адаптацію до мирного життя, а й пошук свого середовища та відновлення соціальних зв’язків. Одним із таких осередків у громаді стала ГО військово-патріотичного об’єднання «Корсунь-Шевченківська Січ».
Голова організації, ветеран російсько-української війни Валерій Мотуз розповідає, що після фронту ветерани шукали місце, де можна спілкуватися, підтримувати одне одного й разом вирішувати нагальні питання. Так сформувалося об’єднання, яке працює за кількома напрямами:
- волонтерська допомога;
- військово-патріотичне виховання молоді та вишколи для учнів і студентів;
- правозахисна діяльність і допомога ветеранам у складних ситуаціях;
- співпраця з фахівчинею із супроводу ветеранів Діаною Гондюк;
- розвиток спортивного напряму.
Спорт став для організації важливим інструментом активного відновлення. Команда взяла участь у змаганнях «Бійці духу» й, за словами Валерія Мотуза, здобула вісім медалей на районному етапі та ще дві на обласному. Організація співпрацює з іншими ветеранськими об’єднаннями та Центром життєстійкості. Двоє ветеранів «Січі» стали там фахівцями із соціальної роботи. Це приклад того, як ветеранський досвід перетворюється на професійну компетентність.
Не окремо від суспільства, а разом із ним
Як зробити так, щоб ветерани й ветеранки відчували себе повноцінною частиною громади, а не лише отримували допомогу? Своїм баченням ділиться Олена Марчик, соціальна менеджерка Центру життєстійкості та речниця «Корсунь-Шевченківської Січі».
Команда прагне об’єднати різні покоління та соціальні групи: ветеранів і ветеранок, дітей, молодь, людей старшого віку. Ідея полягає в спільних активностях, де кожен знайде комфортний формат участі й налагодить нові зв’язки. Заходи мають бути регулярними, а не поодинокими: системна робота з молоддю, жінками й іншими групами, до яких долучатимуться ветерани.
«Заходи для ветеранів без ветеранів не повинні проходити», — наголошує Олена Марчик.
Цей принцип означає більше, ніж запрошення на подію. Ідеться про співучасть на кожному етапі: від вибору теми й формату до планування, проведення та оцінювання результатів. Адже ветерани — не однорідна група: комусь важливі спорт, комусь спілкування, професійна реалізація чи робота з молоддю.
Зустріч у Корсунь-Шевченківській громаді стала черговим кроком до формування комплексної місцевої ветеранської політики та вагомим етапом в реалізації проєкту «Посилення спроможності ветеранів та членів їхніх сімей до участі у формуванні та реалізації ветеранської політики в цільових громадах Черкаської області». Попереду практична робота, яка має об’єднати зусилля місцевої влади, ветеранської спільноти та громадського сектору для визначення спільних пріоритетів і напрацювання конкретних рішень, спрямованих на підтримку ветеранів, ветеранок та їхніх родин.
Одним із наступних кроків стане початок роботи робочої групи, яка працюватиме над оцінюванням стану реінтеграції ветеранів і ветеранок, визначенням актуальних потреб, аналізом наявних механізмів підтримки та підготовкою пропозицій щодо вдосконалення місцевих програм.
Підсумовуючи зустріч, голова організації Тарас Щербатюк наголосив, що головні результати спільної роботи ще попереду.
«Наші зустрічі лише закладають основу. Справжня робота почнеться тоді, коли запрацює робоча група, а пропозиції ветеранів перетворяться на конкретні рішення та програми. Ми хочемо, щоб кожен захисник і кожна захисниця бачили: їхній голос щось змінює у громаді. Для цього діалог має бути постійним, а не одноразовим», – зазначив він.
Робота в Корсунь-Шевченківській громаді триває. Попереду нові зустрічі, спільні напрацювання та конкретні кроки для розвитку місцевої ветеранської політики з урахуванням потреб ветеранів, ветеранок та їхніх родин.
Проєкт «Посилення спроможності ветеранів та членів їхніх сімей до участі у формуванні та реалізації ветеранської політики в цільових громадах Черкаської області» реалізується ГО «Черкаський правозахисний центр» у межах проєкту «Фенікс: Сила спільнот», що виконується Фондом Східна Європа за підтримки Європейського Союзу.