29 грудня 2023 року Росія вдарила ракетою по приватному сектору у Смілі Черкаської області. Тоді постраждали дев’ять людей, зокрема і дитина. Згодом від отриманих травм одна жінка загинула у лікарні. Дитиною у статистичному звіті чиновників є донька Олександра. Він детально пам’ятає усі події того дня, зокрема і точний час прильоту: 14 година 55 хвилин 20 секунд. Що тоді пережила сім’я, Олександр розповів документаторугромадської приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини – Черкаського правозахисного центру в рамках ініціативи«Трибунал для Путіна». 

«Ми живі»

День родини починався з відвідування крамниць.

– Ми готувалися до навчання доньки: купували різне приладдя, одяг, – каже Олександр. – Повернулися додому приблизно о 14:00.

Сім’я збиралася обідати. Обоє перебували у власних кімнатах.

– 14 година 55 хвилин 20 секунд, – впевнений щодо точного часу прильоту Олександр. – Пролунав гучний вибух, вилетіли вікна, все розлетілося по кімнаті. Я стояв спиною до вікна і до епіцентру вибуху. 

Місце, куди 29 грудня  2023 року поцілила російська ракета. Фото: Суспільне Черкаси/Анна Іщенко

Йому навіть здалося, що він втратив зір – перед очима все розпливлося. А вже за кілька секунд чоловік побіг до доньки. На момент вибуху вона малювала, сиділа обличчям до вікна.

– Її вдарило рамою вікна. Я повитрушував з неї уламки скла. Намагався її заспокоїти, не дати запанікувати. Говорив: «Усе нормально. Ми живі, ми цілі», – переповідає Олександр.

Перші хвилини після удару російською ракетою

Після того, як пересвідчився, що з донькою все гаразд, давав їй інструкції, як діяти: 

– Потрібно було одягнутися, взутись, перевірити, чи у взутті немає скла. Вона мала зібрати свої документи (вони були завжди в її кімнаті) і бути спокійною. Мала взяти телефон і знімати на відео все, що відбувається. 

Олександр вимкнув газопостачання, опалення. Електроенергії вже не було. Ще раз перевірив стан доньки і побіг на вулицю, до місця вибуху:

– Побачив руйнування. Скрізь був метал, зруйновані будинки. Дахів взагалі не було на будівлях. 

Водночас телефонував у всі служби – рятувальникам, медикам, поліції. Вони ставили мінімальну кількість запитань і миттєво їхали на місце події.

Зруйновані будинки після російської атаки. Ігор Табурець/Facebook

Один з сусідів, як і Олександр, біг на допомогу людям. Ще двоє – завмерли на вулиці:

– Вони просто не могли зрозуміти, що відбувається; не могли зібратися – просто стояли на дорозі і нічого не робили. Їхні обличчя, руки були посічені осколками.

Щоб допомогти їм, чоловік побіг по воду, каністра з якою зберігалася у будинку.

– Чоловік і жінка були у склі і крові. Я зливав воду, щоб вони вмилися, очі промили.

Уже згодом Олександр почав перевіряти сусідні будинки, чи немає інших травмованих. До місця трагедії почали сходитися люди.

– Я розумів де і скільки людей проживає. Ми просто обходили будинки. Якщо знали, що люди на роботі, то до них не лазили. Лише кричали: можливо, кіт чи собака обізвуться, – пригадує Олександр. 

В одному з будинків кричала жінка, її винесли зі зруйнованого приміщення. Ще в одного сусіда було дуже травмоване обличчя. Інших потерпілих навколо місця російського удару не знайшли.

Пошкоджений автомобіль поблизу місця російського удару. Фото: Черкаська ОВА

Шкода, завдана здоров’ю родини

Батько не відразу побачив, що донька отримала травму, адже крові на її тілі не було. Але родину попросили підійти до карети швидкої допомоги:

– Там в неї виявили гематому під волоссям. І її відвезли на томографію в Третю міську лікарню міста Черкаси. Лікарі сказали: якщо протягом трьох тижнів інші симптоми не проявляться, то все буде добре.

Були й інші наслідки: 

– Вона дуже злякалася. Спочатку це не проявлялось. Але на наступний день це вже стало помітно: в неї тремтіли руки, розмова була іншою – вона робила паузи. 

З часом її стан покращився. Олександр теж наразі почувається добре, але російська атака 29 січня вплинула і на його здоров’я:

– На наступний день у мене був підвищений тиск, викликали швидку. Мені тоді сказали: «У вас баротравма, наслідок впливу на організм ударної хвилі». 

Руйнування у приватному секторі Сміли

Майже сто будинків пошкоджені, із них щонайменше вісім – понівечені вщент. Олександр припускає, що наслідки російського удару можна було побачити у радіусі 500 метрів від вибуху.

– Я відразу бачив, що шість будинків навпроти мого зруйновані. Коли я їх обходив, там зовсім не було задніх стін. Тобто все, що було позаду цих будинків, просто влетіло в ці будинки всередину. 

Місцеві розбирають сміття після ракетної атаки Росії. 1 січня 2024 року. Ігор Табурець/Facebook

Житло родини Олександра знаходилося за 50 метрів від місця вибуху. Воно не було оточене іншими будівлями.

– Вибуховою хвилею зруйнувало дах. Його фактично підкинуло, відірвавши від будинку. Все начебто залишилось на місці, але насправді стеля піднялась і впала. Шифер зірвало, розкидало. Дві несучі стіни відділилися від основного каркасу і одна від одної. Дев’ятиметрова стіна лопнула навпіл, горизонтально. Вилетіли вікна, – перераховує збитки.

Профільні служби визнали будівлю непридатною для проживання, аварійно небезпечною. Згодом її повністю ліквідували.

– Військових об’єктів взагалі не було в районі. Це цивільні будинки на околиці міста. За нами – тільки кладовище, поле, річка, більше немає нічого, – описує приватний сектор Олександр.

Воєнний злочин Росії

Російська ракетна атака на Смілу є порушенням норм Міжнародного гуманітарного права та кваліфікується як воєнний злочин, стверджує співрозмовник Олександра – документатор УГСПЛ, голова ГО «Черкаський правозахисний центр» Тарас Щербатюк.

Тарас Щербатюк, документатор УГСПЛ, голова ГО «Черкаський правозахисний центр»

– Женевськими конвенціями передбачено, що цивільне населення, а також окремі цивільні особи не повинні бути об’єктом нападів. Заборонено будь–які акти насильства чи загрози насильства, що мають головною метою тероризувати цивільне населення. У Римському Статуті введено пряму заборону на умисне спрямування нападів на цивільне населення як таке або на окремих цивільних осіб, що не беруть безпосередньої участі у воєнних діях та напади на незахищені й такі, що не є військовими цілями, міста, села, помешкання або будівлі чи їх обстріл із застосуванням будь–яких засобів. Обстріл Росією Сміли – це воєнний злочин, який має розслідувати Міжнародний кримінальний суд у Гаазі, – констатує Тарас Щербатюк.

______________________________________________________________________

Статтю підготовлено Української Гельсінською спілкою з прав людини за матеріалами голови нашої організації Тараса Щербатюка в рамках ініціативи “Трибунал для путіна”.

Дана публікація стала можливою завдяки щедрій підтримці американського народу, наданій через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Права людини в дії», яка виконується Українська Гельсінська спілка з прав людини – УГСПЛ.

Погляди та інтерпретації, представлені у цій публікації, не обов’язково відображають погляди USAID, Уряду США. Відповідальність за вміст публікації несуть виключно автори.