Презентуємо результати важливого та статусного проєкту «Відновлення та розвиток громади крізь призму прав людини» для нашої організації, який дозволив нам не лише поглибити експертну роботу з громадами, а й отримати унікальний практичний досвід партнерства, взаємного навчання та співпраці в умовах триваючого збройного конфлікту.

Проєкт став одним із ключових результатів діяльності Черкаського правозахисного центру у 2025 році та підтвердив нашу спроможність працювати на перетині прав людини, стратегічного планування та розвитку місцевого самоврядування.

Комплексний підхід: від глибокої аналітики – до дорожніх мап

В основі проєкту лежав комплексний підхід до розвитку громади, який ми послідовно реалізували разом із Березанською селищною радою. Робота розпочалася з масштабної аналітики місцевих політик у шести ключових сферах: освіта, охорона здоров’я, безпека, екологія, праця та право на участь.

Команда Центру здійснила:

• аналіз програмних і стратегічних документів ради;
• контент-аналіз офіційних джерел комунікації громади;
• аналіз управлінських рішень, звітної документації структурних підрозділів;
• польові дослідження доступності об’єктів та інфраструктури.

Результатом стали аналітичні звіти, що не лише зафіксували реальний стан справ, а й визначили системні прогалини, ризики та надали практичні рекомендації з урахуванням стандартів прав людини, принципів відкритості, участі та недискримінації.

Наступним кроком стала розробка дорожніх мап розвитку для кожної зі сфер – з чіткими заходами, відповідальними виконавцями, строками реалізації та очікуваними результатами. Ці документи стали інструментами практичного планування, а не формальними стратегіями «для звіту».

Комунікація як основа якісних рішень

Окрему увагу в межах проєкту було приділено налагодженню системної та сталої комунікації з фахівцями громади. Ми свідомо відмовилися від формату дистанційного консультування або одноразових експертних рекомендацій, обравши модель постійного діалогу та спільної роботи. Саме така взаємодія дозволила не лише глибше зрозуміти внутрішні процеси громади, а й вибудувати довіру між командою організації та місцевими фахівцями.

Робота відбувалася через регулярні обговорення, робочі зустрічі, воркшопи та спільний аналіз проміжних результатів. Це створило простір для професійної дискусії, де аналітичні висновки перевірялися практикою, а запропоновані рішення адаптувалися до реальних управлінських можливостей громади.

«Саме якісна комунікація між фахівцями громади та командою організації дозволяє готувати дієві програмні документи. Спільна робота над аналітикою й дорожніми мапами дала можливість врахувати реальні потреби громади та вибудувати ефективне планування діяльності, а не абстрактні рекомендації», – зазначає аналітикиня проєкту Марина Куприкова.

Такий підхід сприяв не лише підвищенню якості аналітичних матеріалів і програмних документів, а й посиленню спроможності місцевих фахівців до стратегічного мислення, міжсекторної взаємодії та ухвалення зважених управлінських рішень. У довгостроковій перспективі це створює підґрунтя для сталих змін і ефективнішого впровадження людиноцентричного та правозахисного підходу в діяльності громади.

Довіра бізнесу як показник зрілості організації

Проєкт фінансувався бізнесом – компанією Scatec, і для Черкаського правозахисного центру це стало особливо цінним та важливим досвідом співпраці. Для нас це партнерство є значно ширшим, ніж фінансова підтримка окремої ініціативи. Воно стало свідченням довіри бізнесу до нашої експертизи, цінностей і підходів у сфері розвитку громад та захисту прав людини.

У межах проєкту ми працювали спільно над питаннями відновлення та підтримки громади в умовах триваючого збройного конфлікту, коли виклики для місцевого самоврядування, соціальної сфери та мешканців є особливо гострими. Така співпраця продемонструвала, що відповідальний бізнес і громадський сектор можуть бути повноцінними партнерами, які не лише реагують на кризу, а й стратегічно інвестують у стійкість громад.

Для нашої організації цей досвід є важливим кроком у розвитку партнерських моделей, де бізнес розглядає громадські організації не як формальних виконавців, а як надійних експертних партнерів, здатних працювати з комплексними викликами, аналітикою та довгостроковими рішеннями. Саме такі партнерства створюють основу для сталого відновлення громад і посилюють їхню спроможність у складні часи.

Взаємне навчання в умовах війни

Працюючи з громадою, команда Черкаського правозахисного центру свідомо обрала шлях глибокого занурення в її реальність. Ми працювали безпосередньо з тими умовами, у яких громада живе й ухвалює рішення щодня: викликами воєнного часу, обмеженими фінансовими та кадровими ресурсами, зростаючим навантаженням на місцеву владу та постійною потребою реагувати на кризові ситуації.

Такий формат роботи дозволив нам побачити не лише формальні управлінські процеси, а й реальну логіку прийняття рішень на місцевому рівні, компроміси, з якими стикаються фахівці, та інструменти, які вони вимушені використовувати в умовах невизначеності.

Цей проєкт став для нашої команди не лише процесом надання експертної допомоги, а й важливим етапом власного професійного та інституційного зростання. Ми вчилися разом із громадою, переймали практичний досвід роботи в умовах війни та переосмислювали підходи до розвитку місцевих політик крізь призму прав людини.

«Ми не просто аналізували документи — ми працювали разом із громадою, намагаючись глибоко зрозуміти її щоденні виклики та реальні обмеження. Саме цей досвід дозволив нам побачити, як у складних умовах знаходити життєздатні рішення. Для нашої організації цей проєкт став важливим етапом розвитку та значно посилив нашу експертність», – наголошує голова Черкаського правозахисного центру Тарас Щербатюк.

Що отримала громада внаслідок проєкту: практична цінність і довгостроковий ефект

Реалізація проєкту принесла громаді не абстрактні рекомендації, а конкретні інструменти для щоденної управлінської роботи та стратегічного планування.

Передусім громада отримала системне бачення власного розвитку. Завдяки комплексній аналітиці місцевих політик у сферах освіти, охорони здоров’я, безпеки, екології, праці та участі в прийнятті рішень стало можливим об’єктивно оцінити реальний стан справ, виявити ключові проблеми, ризики та управлінські прогалини. Це дозволило перейти від інтуїтивних рішень до обґрунтованого, доказового планування.

Важливим результатом стали аналітичні звіти та дорожні мапи, які громада може використовувати як:

• основу для прийняття управлінських рішень;
• інструмент середньо- та довгострокового планування;
• підґрунтя для підготовки нових програм, змін до чинних документів та залучення ресурсів.

Проєкт також посилив інституційну спроможність громади. У процесі спільної роботи фахівці органу місцевого самоврядування отримали практичний досвід застосування правозахисного та людиноцентричного підходу, навички аналітичного мислення, міжсекторної взаємодії та планування в умовах обмежених ресурсів і воєнного часу.

Окремою цінністю стало посилення внутрішньої комунікації та координації між структурними підрозділами громади. Обговорення звітів і дорожніх мап створили простір для професійного діалогу, спільного бачення пріоритетів та узгодження дій між різними сферами місцевої політики.

Зрештою, громада отримала не лише документи, а підхід до роботи, у центрі якого  людина, її потреби, права та безпека. Саме це створює основу для стійкого розвитку громади, підвищення якості послуг і готовності до викликів відновлення в умовах тривалого збройного конфлікту.

Підсумок, що формує майбутнє

Проєкт «Відновлення та розвиток громади крізь призму прав людини» став для Черкаського правозахисного центру практичним підтвердженням ефективності нашого підходу. Він показав, що поєднання системної аналітики, глибокого партнерства з громадами та довіри з боку відповідального бізнесу здатне створювати реальні, дієві інструменти змін навіть у надзвичайно складних умовах повномасштабної війни.

У межах цього проєкту ми не лише досягли конкретних результатів, а й сформували цілісну модель роботи з громадами, яка базується на правах людини, участі, відкритості та практичній орієнтованості на результат. Напрацьовані методики, підходи до аналітики й планування, а також досвід міжсекторної взаємодії стали важливим інституційним надбанням організації.

Отриманий досвід та посилена експертність команди відкривають нові можливості для подальшої роботи з громадами, масштабування напрацьованих рішень і поглиблення правозахисного підходу в діяльності органів місцевого самоврядування. Для Черкаського правозахисного центру цей проєкт став не завершенням, а точкою зростання, яка визначає наш подальший розвиток і пріоритети роботи в умовах відновлення країни.